Сторінка психолога
Психологічна робота, яка здійснюється у школі
Напрямки психологічної роботи
· Готовність до школи. Адаптація учнів.
· Робота з дітьми, які потребують особливої уваги.
· Психологічна підтримка обдарованих дітей.
· Психологічний супровід професійного самовизначення.
· Робота з педагогічним колективом.
· Формування психологічного здоров’я учнів, психологічна просвіта.
Робота з дітьми, які потребують особливої уваги.
Важливим у діяльності психологічної роботи є створення системи психологічної підтримки дітей пільгових категорій і схильних до девіантної поведінки, яка реалізується через проведення індивідуальних консультацій та корекційно-розвивальної роботи з дітьми.
У психологічному розвитку учнів основна роль належить системі соціальних взаимоотносин з навколишніми. Відомо, що одна з найважливіших особливостей підліткового періоду – бурхливий фізичний розвиток, що усвідомлюється й переживається підлітками. Так, під впливом посиленого функціонування залоз внутрішньої секреції підвищується збудливість їхньої нервової системи. Тому нерідко спостерігається дратівливість, надмірна уразливість, запальність, різкість і тощо.
В процесі педагогічної діяльності використовуються заняття, які допомагають дітям розвинути особистісні якості, покращують та активізують розумову діяльність, допомагають у виховній роботі щодо налагодження взаємостосунків між учнями, покращення психологічного клімату в колективі.
Психологічний супровід професійного самовизначення.
У межах дослідження професійних інтересів і нахилів учнів виконується групова та індивідуальна психодіагностика, консультаційна та корекційно – розвивальна робота.
Середній шкільний вік – початкова стадія фізичної зрілості. Фізичний розвиток сприяє формуванню навичок й умінь у праці, спорті, відкриває широкі можливості для вибору професії. Також впливає на розвиток деяких якостей особистості. Усвідомлення своєї фізичної сили, привабливості, здоров'я впливає на формування в юнаків і дівчат високої самооцінки, упевненості в собі, життєрадісності й тощо, і навпаки, усвідомлення своєї фізичної слабості викликає в них замкнутість, невір'я у власні сили, песимізм. По суті, юність і є не що інше, як перехід від фізичної зрілості до зрілості соціальної.
Готовність до школи. Адаптація учнів.
Вивчення психологічної готовності як один з головних етапів шляху вступу дитини до школи.
Успіх адаптації у шкільній системі навчання залежить, в основному від рівня розвитку психологічної готовності дитини до школи. Готовність до шкільного навчання – багато компонентна освіта, яка потребує комплексних психологічних досліджень. Результати дослідження можуть допомогти своєчасно помітити порушення у психічному розвитку дитини.
Психічна адаптація — процес активного пристосування людини до умов навколишнього середовища, перш за все — соціального.
Якщо середовище ставить до учня вимоги, адаптуватися до яких йому важко через його особистісні або вікові особливості, то може розвинутися стан соціальної, соматичної, психічної напруженості, що і є загрозою дезадаптації.
Унаслідок цього розвиваються:
· непродуктивні форми реагування;
· симптоми порушення поведінки;
· емоційні розлади різкого ступеня.
Це виявляється в проявах:
підвищення показника емоційного збудження, тривожності, невротизму;
зниження комунікабельності, емоційної стійкості, самоконтролю, соціальної сміливості;
· з'являється почуття неповноцінності у стосунках із товаришами, вчителями, батьками і в поведінці в цілому — надмірна сором'язливість;
· зниження успішності, недостатня увага й зосередженість на уроках;
· скарги на погане самопочуття, сон;
· втрата інтересу до навчання.
Особливо вразливими щодо розвитку стану дезадаптації школярів є критичні періоди змін умов виховання і навчання, а саме: вступ до першого класу школи та перехід із початкової школи в середню ланку.
Тому важлива задача всіх дорослих, які беруть участь в освіті і вихованні школярів — допомогти дітям пройти період адаптації до нових умов, пов'язаних зі зміною зовнішніх обставин і внутрішніх змін.
У нашому закладі проводиться психодіагностична робота для визначення соціально-комунікативного розвитку учнів, тобто визначаємо актив – пасив класу, лідерів, згуртованість, зону ризику, ізольованих та відторгнутих.
Визначення вад особистісного розвитку учнів, таких як: тривожність, невпевненість, агресивність, імпульсивність, естетична нечутливість, нечесність, асоціальність, замкнутість.
Визначення батьківсько – дитячих відносин.